при грошах

предл. с предлож. пад.

1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];

2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];

3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];

4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].

* * *

1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)

2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)

3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)

4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)

5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)

6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлогов

7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)

8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)

9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)

10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)

1. n

1) готівка; гроші; розрахунок готівкою

2) заст. грошовий ящик

3) (pl без змін) каш (монета в Китаї та Індії)

2. v

1) перетворювати на готівку; платити готівкою

2) заст. звільнити із служби

* * *

1) готівка; гроші

2) каса

1. n

1) раптовий приплив, потік (води)

2) прилив крові; рум'янець; раптове почервоніння (обличчя)

3) поет. заграва

4) порив, поривання (почуттів)

5) збудження, захоплення

6) приступ (кашлю)

1) буйний ріст (зелені тощо)

8) молода поросль

9) розквіт; приплив сил (енергії)

10) паросток, пагін

11) сполоханий табун птахів

12) карти однієї масті (на руках)

2. adj

1) повний (по вінця)

2) сповнений життя, життєрадісний; повнокровний

3) багатий (на щось)

4) щедрий, марнотратний (with)

5) прямий, рішучий, певний

6) тех. що перебуває на одному рівні

7) тех. прихований; загнаний, забитий врівень

8) що має карти однієї масті

3. v

1) почервоніти, зашарітися, розчервонітися

2) примусити червоніти (запашіти)

3) збуджувати, запалювати

4) раптово политися (ринути); литися

5) приливати (про кров)

6) затопляти, наповнювати вщерть (по вінця); линути

7) змивати

8) вирівнювати; заповнювати урівень

9) давати паростки (пагони)

10) сприяти ростові

11) полохати, лякати (дичину)

12) злітати; пурхати

* * *

1) раптовий приплив, потік ( води)

2) ( раптовий) прилив крові ( до обличчя); рум'янець

3) порив, спалах ( почуття)

4) приступ, напад ( лихоманки)

5) буйний ріст ( зелені); свіжа, молода поросль; розквіт; прилив сил, енергії

6) бoт. відросток, пагін

7) cпopт. змійка ( фігура слалому)

1) повний ( до країв)

2) сповнений життя, повнокровний; життєрадісний

3) багатий ( на що-небудь)

4) прямий, рішучий

5) який знаходиться на одному рівні; тex. схований, прихований; на одному рівні

1) впритул

2) прямо, точно

1) спалахнути, почервоніти, зашарітися; розчервонітися; рум'янити, змушувати почервоніти; збуджувати, запалювати

2) раптово хлинути, ринути; текти ( потоком), литися; приливати (про кров, рум'янець); затопляти; наповнювати до країв

3) промивати сильним напором струменя; змивати ( при гідромеханізації); очищати

4) тex. вирівнювати; розташовувати врівень

5) вiйcьк. застати зненацька

6) давати відростки, пагони ( про рослину); сприяти росту

1) сполошити, налякати ( дичину); (from, out of) сполошити, лякати, виганяти ( людей)

2) спурхувати, злітати

1) ігнорувати; цуратися ( кого-небудь); третирувати

2) ( to flush it) провалити ( іспит); провалитися ( на іспиті)

1) перевантажений

2) обтяжений; тяжкий; важкий

3) налитий свинцем

4) нечесно здобутий

5) кріплений (про вино); з домішкою (про напій)

6) амер., розм. п'яний

7) амер., розм. з грошима, при грошах, з повним гаманцем

* * *

1) перевантажений

2) обтяжений; важкий

3) налитий свинцем з однієї сторони ( про гральну кістку)

4) некоректний ( про питання); поставлений з метою отримати певну відповідь

5) заряджений; aмep. вибуховий; небезпечний; ризикований

6) aмep. при грошах

7) ( про вино) кріплений; розведений; з домішкою наркотику

8) cл. п'яний; очманілий від наркотику

1. n

1) pl (the ins) розм. політична партія, що перебуває при владі

2) звич. pl той, хто перебуває при владі, впливова особа

3) вплив, влада

4) pl команда, що відбиває м'яч (крикет)

2. adj

1) внутрішній, розташований всередині

2) спрямований всередину

3) розм. що перебуває при владі

4) розм. призначений для вузького кола

5) розм. модний, популярний

6) спорт. що подає (м'яч)

3. adv

1) всередині

2) вдома; у себе (на роботі тощо)

3) всередину, туди

4) з внутрішнього боку

4. v

1) збирати, складати (сіно)

2) оточувати, обгороджувати

5. prep

1) у просторовому значенні у, в, на

2) у часовому значенні у, в, за, через, протягом

3) період, проміжок часу через, за, протягом

4) обставини, умови, оточення у, в, при, з, за, на

5) рід, спосіб діяльності, місце праці у, в

6) зовнішній вигляд, одяг тощо

7) ознака, властивість, сфера прояву у, на

8) сфера спеціалізації, тема книжки, лекції тощо з

9) матеріал, з якого або за допомогою якого щось зроблено з

10) мова, якою розмовляють, пишуть

11) причина, мета від, у, на

* * *

1) у просторовому значенні вказує на знаходження в межах або всередині чого-небудь в, у, на; знаходження в якому-небудь місці в, у, на; напрямок або рух усередину в, у

2) у часовому значенні вказує на момент або період часу, частину доби, пору року, рік, століття в, у, протягом, за, через; разом з iм. передається відповідними прислівниками

3) указує на атмосферні зовнішні умови в, у, на, при

4) указує на обставини, умови в, у, при, за

5) указує на фізичний або душевний стан кого-небудь, стан предмета в, у

6) указує на зовнішній вигляд, одяг в, у

7) указує на причину або ціль в, у, від, на

8) указує на спосіб дії, стиль в, у

9) указує на характер розташування осіб, предметів по, за

10) указує на сферу прояву ознаки або область дії в, у, на, з, по

11) указує на участь у чому-небудь в, у

12) указує на місце роботи, приналежність до певної групи осіб в, у

13) указує на спосіб вираження, засіб, матеріал

14) указує на кількісне співвідношення е поділ на, в, з

15) указує на ступінь або обсяг в, у

16) вживається при указування граматичної форми слова в, у

17) у сполученнях

1) pl ( the ins) політична партія, яка перебуває при владі; pl той, хто знаходиться при владі; впливова особа; вплив, влада; зв'язки

2) pl команда, яка відбиває м'яч (крикет, бейсбол)

1) розташований усередині, внутрішній

2) спрямований, звернений усередину

3) який знаходиться при владі; правлячий

4) призначений для вузького кола, для посвячених

5) модний, популярний; який реагує, відгукується на все нове

6) cпopт. який подає

1) усередині; вдома; у себе (на роботі, у своєму кабінеті); усередину, туди

2) aмep. вказує на тривалість процесу

3) у сполученнях

1) збирати, забирати

2) оточувати, огороджувати

1. n

1) перо, пір'їна

2) тж pl збірн. оперення, пір'я

3) плюмаж

4) убрання; прикраса

5) мисл. дичина

6) дрібничка; крихта, дещиця; щось дуже легке

7) довга шерсть на ногах (собак)

8) тріщина (у склі тощо)

9) тех. шпонка; виступ; гребінь; ребро

10) мор., розм. бурун (від перископа підводного човна)

2. v

1) оперяти, оздоблювати (прикрашати) пір'ям

2) вистилати пір'ям (гніздо)

3) оперятися, укриватися пір'ям (тж feather out)

4) робити край гострим (тонким)

5) надавати форми пір'їни

6) тех. з'єднувати на шпонку (на шпунт)

* * *

1) перо ( пташине)

2) pl оперення: пір'я; плюмаж; убрання, прикраса

3) миcл. дичина, птах

4) що-небудь дуже легеньке, дрібничка

5) довга шерсть на ногах ( у собак)

6) оперення стріли

7) тріщина (у дорогоцінному камені, склі)

8) тex. напрямна шпонка; шип; виступ, гребінь; ребро

9) мop. бурун ( від перископа підводного човна)

10) мop., cпopт. розгортання весла плиском

1) оперяти, прикрашати або оздоблювати пір'ям

2) вистилати пір'ям ( гніздо)

3) оперятися ( часто feather out)

4) aмep. спливати пластівцями ( про вершки в чаї)

5) робити край гострим, тонким

6) надавати форму пера

7) мop., cпopт. виносити ( весло) плиском; розводити плиском ( весло)

8) миcл. збити пострілом пір'я з птаха; тремтіти ( про гончу) під час відшукування сліду; направляти ( гончих) по сліду

9) aв. флюгувати гвинт; циклічно змінювати крок ( несучого гвинта вертольота)

10) тex. з'єднувати на шпунт або шпонку

1) готівка; гроші

2) каса

1) раптовий приплив, потік ( води)

2) ( раптовий) прилив крові ( до обличчя); рум'янець

3) порив, спалах ( почуття)

4) приступ, напад ( лихоманки)

5) буйний ріст ( зелені); свіжа, молода поросль; розквіт; прилив сил, енергії

6) бoт. відросток, пагін

7) cпopт. змійка ( фігура слалому)

1) повний ( до країв)

2) сповнений життя, повнокровний; життєрадісний

3) багатий ( на що-небудь)

4) прямий, рішучий

5) який знаходиться на одному рівні; тex. схований, прихований; на одному рівні

1) впритул

2) прямо, точно

1) спалахнути, почервоніти, зашарітися; розчервонітися; рум'янити, змушувати почервоніти; збуджувати, запалювати

2) раптово хлинути, ринути; текти ( потоком), литися; приливати (про кров, рум'янець); затопляти; наповнювати до країв

3) промивати сильним напором струменя; змивати ( при гідромеханізації); очищати

4) тex. вирівнювати; розташовувати врівень

5) вiйcьк. застати зненацька

6) давати відростки, пагони ( про рослину); сприяти росту

1) сполошити, налякати ( дичину); (from, out of) сполошити, лякати, виганяти ( людей)

2) спурхувати, злітати

1) ігнорувати; цуратися ( кого-небудь); третирувати

2) ( to flush it) провалити ( іспит); провалитися ( на іспиті)

1. adj pred.

1) що пливе на поверхні (за течією)

2) в русі; у повному розпалі

3) залитий 1 водою

4) мор. на службі у військовому флоті

2. adv

1) на воді, на морі, на плаву, на поверхні (вода)

2) у плаванні

3) в обігу, в ужитку

* * *

1) плаваючий на поверхні води; пливучий за течією

2) ( який знаходиться) на ходу, у русі; у повному розпалі

3) покритий, залитий водою

4) мop. ( який знаходиться) на службі у військовому флоті

1) на воді, на морі; на поверхні ( води); у плаванні; мop. на плаву

2) на борту, на борт ( судна)

3) у дії, у справі; на ходу

4) при грошах, не на мілині

1. n

1) самець оленя (антилопи, зайця, кроля тощо)

2) денді; чепурун

3) смілива (відчайдушна) людина

4) знев. негр

5) амер., розм. долар

6) амер., військ., розм. рядовий

7) брикання, підстрибування коня

8) козли (для пиляння)

9) спорт. козел

10) луг, білильний розчин

11) бак для білизни

12) кількість білизни, що закладається в бак

13) кошик для ловіння вугрів

14) розм. візок

15) гречка

2. v

1) ставати дибки, брикатися (про коня)

2) рвонути, смикнути (про автомашину)

3) покривати, злучати (самку)

4) амер., розм. чинити опір, виступати проти

5) амер., розм. вислужуватися, підлабузнюватися

6) амер. пиляти колоди

7) подрібнювати (руду)

8) ел. знижувати напругу

9) лужити, золити, прати в лужному розчині; вибілювати

* * *

1) самець будь-якої тварини; самець оленя, антилопи; самець зайця, кролика

2) заст. денді, чепурун, франт

3) відважна, смілива людина

4) південноамериканський індіанець або негр

5) = buckskin

6) aмep.; вiйcьк.; жapг. рядовий

1) брикання ( коня)

2) aмep. прохід з м'ячем у зону супротивника ( футбол)

3) хвастощі, похваляння

1) брикати, намагаючись скинути сідока ( про коня); рвонути, смикнути ( про автомашину)

2) aмep. у заперечних реченнях противитися, чинити опір, виступати проти

3) aмep. вислужуватися, підлабузнюватися

4) хвастати, похвалятися

1) козла ( для пиляння)

2) козел ( гімнастичний снаряд)

1) aмep. розпилювати колоди

2) дробити ( руду)

3) eл. знижувати напругу

1) арх. луг, білильний розчин

2) бак для білизни

3) кількість білизни, що закладається в бак

apx. золити; прати в лузі, відбілювати

1. n

1) запас; фонд; резерв

2) капітал, фонд

3) pl фонди, кошти

4) (the funds) pl державні цінні папери

5) невичерпний запас; джерело

6) організація

2. v

1) консолідувати

2) вкладати капітал у цінні папери

3) фінансувати

4) робити запас

* * *

1) запас, резерв, фонд; фонд, капітал

2) pl фонди, кошти; гроші

3) ( the fund s) державні цінні папери ( the public funds)

4) невичерпний запас; джерело

5) ( Fund) організація, яка розпоряджається яким-небудь фондом

1) eк. консолідувати

2) вкладати капітал у цінні папери

3) фінансувати; субсидіювати

4) робити запас

1) плаваючий на поверхні води; пливучий за течією

2) ( який знаходиться) на ходу, у русі; у повному розпалі

3) покритий, залитий водою

4) мop. ( який знаходиться) на службі у військовому флоті

1) на воді, на морі; на поверхні ( води); у плаванні; мop. на плаву

2) на борту, на борт ( судна)

3) у дії, у справі; на ходу

4) при грошах, не на мілині

1) перевантажений

2) обтяжений; важкий

3) налитий свинцем з однієї сторони ( про гральну кістку)

4) некоректний ( про питання); поставлений з метою отримати певну відповідь

5) заряджений; aмep. вибуховий; небезпечний; ризикований

6) aмep. при грошах

7) ( про вино) кріплений; розведений; з домішкою наркотику

8) cл. п'яний; очманілий від наркотику

1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);

2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);

3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];

4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;

5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.

* * *

ком. вартість; цінність; ціна; оцінна вартість; значення

вартість товару, послуги, активу (asset¹) тощо, виражена у грошах; ♦ вартість встановлюється відповідно до мінової вартості одного продукту чи активу щодо іншого

═════════■═════════

acquisition value купівельна вартість; actual value справжня вартість • дійсна вартість; added value додана вартість; adjusted present value (APV) скоригована поточна вартість; advertising value рекламна вартість; aggregate value сукупна вартість; allowed value дозволене значення; annual value річна вартість; anticipated value сподівана вартість; appraised value оцінена вартість; approximate value приблизна вартість; arbitrary value умовна вартість; assessed value оціночна вартість; asset value номінальна вартість активів; associative value асоціативна вартість; auction value аукціонна вартість; average value середня вартість • середнє значення; balance sheet value балансова вартість; base values базові показники; base market value базова ринкова вартість; billed value вартість рахунка-фактури; biological value біологічна цінність; book value балансова вартість • облікова вартість • чисті (нетто) активи фірми; break-even value значення показника, за якого наявний нульовий прибуток; break-up value роздільна вартість; buyer-recognized value визнана покупцем цінність; calculated value розрахункове значення; capital value вартість капіталу • вартість реального основного капіталу; capitalized value капіталізована вартість; cargo value вартість вантажу; carrying value балансова вартість • облікова вартість; cash value грошова вартість; cash equivalent value рівнозначна грошова вартість • еквівалентна грошова вартість; cash surrender value викупна вартість; closing values ціни на момент закриття; collateral value вартість забезпечення; commercial value ринкова вартість • продажна ціна • вартість за продажною ціною; commitment value вартість зобов'язання; commodity value вартість товару; comparison value порівняльна вартість; competitive value конкурентна цінність; computed value підрахована вартість; conditionally optimal value умовно-оптимальне значення; constant-dollar value суми у незмінних цінах; consumer value цінність для споживачів; consumption value споживана цінність; contract value вартість товарів, куплених за контрактом • вартість товарів, проданих за контрактом • вартість контракту • вартість, зазначена в контракті; conversion value конверсійна вартість; cost value величина витрат • собівартість • початкова вартість; critical value критичне значення; currency values валютні цінності; current value(s) поточна вартість • поточні показники; current exit value поточна ліквідаційна вартість; current market value поточна ринкова вартість; customs value митна вартість; declared value заявлена вартість; denominational value номінальна вартість; depreciable value вартість, яка підлягає амортизації; depreciated value залишкова вартість • балансова вартість із відрахуванням зношення; deprival value втрачена вартість; design value розрахункове значення; discounted value дисконтована вартість; desired value бажане значення; disposal value ліквідаційна вартість; earning-capacity value приведена вартість основного капіталу, яка дорівнює сумі очікуваної виручки; economic value економічно вигідне значення; effective value ефективне значення; end value кінцева вартість; entry value вхідна вартість; equivalent value рівнозначна вартість • еквівалентна вартість; estimated value обчислена вартість; exact value точна вартість; exchange value мінова вартість; exit value; expected value сподівана вартість • математичне сподівання; expected monetary value сподівана грошова вартість; export value експортна вартість; face value; fair value обґрунтована вартість • вартість в поточних цінах; fair market value поточна ринкова вартість; final value кінцева вартість; finite value кінцеве значення; food value харчова цінність • поживність; full value повна вартість • правдива вартість • справжня вартість; functional value функціональна вартість; future value; global value загальна вартість; going-concern value вартість діючого підприємства; gold value вартість золота; gross value валова вартість; gross book value первісна вартість активу • валова вартість активу; high unit value висока вартість товарної одиниці; historical value вартість в цінах набуття • первісна вартість; home value вартість у країні походження; hypothecary value вартість застави; import value вартість імпорту; imputed value умовно нарахована вартість; increasing value зростаюча вартість; individual value індивідуальна вартість; initial value первісна вартість • початкова вартість • вихідні дані; insurance value вартість страхування; insured value застрахована вартість • страхова оцінка; intangible value вартість нематеріальних активів • нематеріальна цінність; international value міжнародна вартість; intrinsic value внутрішня вартість • дійсна вартість; inventory value вартість товарно-матеріальних запасів • інвентарна вартість; investment value дійсна вартість цінного папера; invoice value фактурна вартість; invoiced value фактурна вартість; invoice sales value продажна ціна згідно з накладною; land value вартість землі; license value вартість ліцензії; limit value граничне значення; liquidation value ліквідаційна вартість; loan value вартість позики • розмір кредиту; lower value нижня ціна; manpower value вартість робочої сили; marginal value гранична вартість; market value ринкова вартість; material value матеріальна цінність; maturity value вартість у момент настання терміну; mean value середнє значення; measured value виміряне значення; media value цінність засобів реклами; merchandising value цінність засобів стимулювання сфери торгівлі; monetary value грошова вартість; money value грошова оцінка; mortgage value вартість заставної; net value чиста вартість; net asset value чиста вартість активу; net book value чиста балансова вартість; net depreciated value чиста залишкова вартість; net present value; net realizable value (NRV) чиста вартість реалізації; net selling value чиста продажна вартість; nominal value; numerical value числове значення; nutritional value поживна цінність; order value вартість замовлення; original value первісна вартість; original cost value первісна вартість; output value вартість випуску продукції; overall value загальна вартість; par value; parity value паритетний курс; peak value максимальне значення; permissible value допустиме значення; potential value потенційна цінність; present value; present realizable value вартість поточної реалізації; price adjusted value вартість у скоригованих цінах; rateable value оподатковувана вартість; real value реальне значення; realizable value досяжне значення; realization value реалізована вартість; recovery value ліквідаційна вартість; redemption value викупна вартість • викупна ціна; relative value відносна вартість; relative surplus value відносна додаткова вартість; replacement value відновна вартість; residual value залишкова вартість; sale value продажна вартість • розпродажна ціна; sales value загальна вартість продажу • загальна вартість перепроданих товарів; salvage value ліквідаційна вартість; self-expanding value самозростаюча вартість; selling value ринкова вартість • продажна ціна • вартість за продажною ціною; service value вартість, яка амортизується; shipped value вартість відвантаженого товару • вартість відвантаження; standing value постійна вартість; stated value заявлена вартість; stock value вартість запасів; subjective value суб'єктивна вартість; surplus value додаткова вартість; surrender value викупна вартість; taxable value сума, яка підлягає оподаткуванню; time value норма часу • строкова вартість опціону; total value загальна вартість; trade value продажна ціна; trade-in value вартість виробу при зустрічному продажу; trading value ринкова вартість • продажна ціна • вартість за продажною ціною; transferred value перенесена вартість; true value повна вартість • реальна вартість • справжня вартість; undepreciated value первісна вартість; unit value вартість одиниці продукту • середня ціна товарної одиниці; upper value верхня ціна; use value споживча вартість; written-down value чиста балансова вартість • вартість активу з відрахуванням амортизації; written-off value залишкова вартість основного капіталу • залишкова вартість; zero value нульове значення; zero salvage value нульова ліквідаційна вартість

═════════□═════════

above the value вище від вартості; at value за ціну дня; export value of imported merchandise вартість товарів за експортними цінами у країні відправлення; of value цінний • дорогоцінний: of equal value рівноцінний; of full value повноцінний; of little value малоцінний; of no value нецінний; value of no practical без практичної цінності; to assess the value оцінювати/оцінити вартість; to compute the value оцінювати/ оцінити вартість • калькулювати вартість; to create value створювати/створити вартість; to declare the value заявляти/заявити вартість; to decline in value знижуватися в ціні; to decrease in value втрачати цінність; to determine the value оцінювати/оцінити вартість • визначати/визначити вартість; to determine value визначати/ визначити категорію вартості; to establish the value встановлювати/встановити значення; to exceed the value перебільшувати/перебільшити значення; to exceed in value перевищувати/перевищити вартість; to fall in value впасти в ціні; to fluctuate in value змінюватися у вартості • коливатися у вартості; to increase in value збільшуватися у вартості; to lose in value впасти в ціні; to maintain its value зберігати/зберегти вартість; to offset the value відшкодовувати/відшкодувати вартість; to preserve value зберігати/зберегти вартість; to put value on something оцінювати/оцінити вартість чого-небудь; to reduce the value зменшувати/зменшити вартість; to reduce in value зменшуватися у вартості; to refund the value відшкодовувати/відшкодувати вартість; to rise in value збільшуватися у вартості; to state the value заявляти/заявити вартість; value added додана вартість • приріст вартості • вартість обробки; value added component елемент доданої вартості; value added in manufacture вартість, додана у виробництві; value-added tax (VAT) податок на додану вартість; value-added tax fund фонд податку на додану вартість; value-added tax on importation податок на додану вартість для імпортних товарів; value adjustment коригування вартості; value adjustment account рахунок коригування вартості; value adjustment entry проведення скоригованої вартості; value allowance податкова знижка; value analysis вартісно-функціональний аналіз; value assessment оцінка розміру податку • оцінка вартості; value at point of entry вартість на час ввозу; value at selling price вартість за продажною ціною; value date дата зарахування грошей • термін векселя; value day дата, з якої депозит починає приносити відсотки • дата зарахування грошей на банківський рахунок • дата відкриття строкового депозиту; value for money справжня вартість грошей; value for money audit аудит економічності, ефективності й результативності; value gain збільшення вартості; value generation утворення вартості; value increase збільшення вартості; value in exchange мінова вартість; value in use споживна вартість; value of a building вартість будинку • вартість споруди; value of domestic sales обсяг внутрішнього товарообороту; value of exemption сума відрахування; value of imports вартість імпорту; value of material вартість матеріалу; value of ship and feight вартість судна і вантажу; value of tax deduction сума податкового відрахування; value on balance sheet date вартість на дату подання балансового звіту

value:: value in exchange

* * *

I. выйти, вытти, выдти

1) виходити (вихожати) [Не вихожає з хати. Кудись-же той яр виходить. Будинок виходив у садок великим рундуком], сов. вийти, піти; виступати. Выйти с трудом - сов. видибати, видибуляти; (хромая) вишкандибати; (шаркая ногами) вичовгати; (пятясь) визадкувати; (украдкой) викрастися; (толпой) вироюватися, вироїтися, сипнути; (из воды) вибрести, -ся; (из вагона) висісти. Прошу выйти (фамильярно) - прошу на виступці, (иронич.) прохаю на викидку. Не выходить из головы - не сходити з голови. Выйти наружу - пробитися, виступити (наверх), виявитися. Выйти, прорубив отверстие - прорубатися, вирубатися звідкись; (гуськом) висотатися; (из употребления) виводитися, вивестися; (из затруднения) вирятуватися; (из границ) перейти за межі, перебрати (всякої) міри. Выходить, выйти из себя - аж із шкури вилазити (вилізти), із себе пнутися, аж на місці цибати, аж нетямитися; (из детского возраста) з дітей (з дитячих літ) виходити. Выйти в жизнь - вийти між люди; (замуж) віддаватися, віддатися, піти заміж за кого, сов. одружитися з ким, видатися за кого, зашлюбитися з ким; (из яйца) вилупитися;

2) сходити. [У нас багато хліба сходить]. Вышло всё - (вже) по всьому. Вышли все деньги - по всіх грошах. У меня вышло что - (диал.) я вивелася з чого;

3) выйти каким - вдатися, придатися. [Такий уже вдавсь поганий. Паска у нас хороша придалася. Наймичку собі прийняла, та й добра дівчина придалася (Г. Барв.)]. Ничего хорошего из тебя не выйдет - добра (пуття) з тебе не буде. У меня вышло хорошо = мне удалось - я вдав добре. [У росіян сатиру найкраще вдав новітній письменник Салтиков-Шедрін (Єфр.). Слабше вдає він заклики до боротьби (Єфр.)];

4) безл. - виходити, виходитися, вийтися. [Пішли, аж не так вийшлося]. Выходит - виходить; (следовательно) отже, (следует думать) випадає. [Випада, що всі троє були дурні, а вона розумна]. Вышло, как я говорил - на моє слово впало, на моє вийшло;

5) выходить на картах (при гаданьи) - випадати;

6) хим. - добуватися, видаватися.

II. виходити. [Оддай - руками, а не виходиш ногами].

* * *

гроші, гріш (р. гроша), (средства) кошт, (шутл.) купило, платило, побрязкачі. Большие деньги - великі гроші, великий гріш, великі кошти; (деньжищи) грошва; (деньжонки) грошенята, грошики. [З грошима куди схочеш - доскочиш. З грішми легше жити на світі. Пропали усі кошти громадські - рублів може 400 - 500, а як на ті часи і для таких людей незаможних, - то то був гріш не аби-який (Доман.). Усе село перевішай - такої грошви не збереш. Та вже чим хоч, а тільки зведи її - я кошту не пожалію (Квітка). Хитро- мудро і невеликим коштом (Котл.) = не за большие деньги. Чом не купиш? - Бо купила не маю. Платити треба, а платила ніде взяти (Конис.). Аби були побрязкачі (побренькачі), то будуть і послухачі (Ном.)]. Деньги медные, серебряные - мід(н)яки, срібняки, срібні. Мелкие деньги - дрібняки. Наличные деньги - готові гроші, готівка, (редко) готовизна, готовик. Кормовые деньги - харчове, харчові гроші. Прогонные деньги - прогони. Деньги не заработанные, доставшиеся даром - дурні гроші, легкий гріш. Обратить в деньги - повернути в гроші, згрошити. [Як їхатимуть уже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать]. За деньги - за гроші, заплатно. Без денег - беззаплатно, за дурно, за так гроші (грошей), за спасибі. Недостаток в деньгах - сутужно на гроші, грошова скрута. Денег нет (шутл.) - на гроші сухо, в кешені гуде, в кешені вітри віють (дюдя свистить). Вот уже и нет денег - от і по грошах. Быть при деньгах - мати гроші. Не имеющий денег (шутл.) - безгрішний. [Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо]. Денег куры не клюют - грошей до смутку, до біса, до чорта. Любящий деньги - грошолюбний, грошолюб.

* * *